Репортера Guardian затримали, побили сомалійські поліцейські

Журналіст Мохамед Бюльбюль та його колеги заарештовані в Могадішо після того, як повідомили про нібито тортури. Після штурму антитерористичних підрозділів звільнено трьох журналістів.
Журналіст Мохамед Бюльбюль і двоє його колег були заарештовані та піддані фізичному нападу правоохоронними органами Сомалі під час проведення розслідування для газети Guardian. Трьох репортерів затримали в п'ятницю ввечері в Могадішо, столиці Сомалі, після того, як вони висвітлювали резонансну справу, пов'язану зі звинуваченнями в тортурах жінки, яка утримується під вартою. Цей інцидент підкреслює триваючу стурбованість щодо свободи преси та безпеки журналістів у Сомалі, країні, яка бореться з нестабільністю та обмеженими демократичними інститутами.
Трьох журналістів — Бюльбюля, Абдіхафіда Нор Барре та Абдішакура Мохамеда Мохамуда — було затримано під час обіду в ресторані в центрі Могадішо в п’ятницю ввечері. Згідно з їхніми словами, офіцери підготовленого в США антитерористичного поліцейського підрозділу Сомалі силою вивели їх із закладу та піддали фізичному насильству під час затримання. Офіцери нібито використовували пістолети, щоб побити журналістів під час затримання, завдавши поранень кільком особам у групі. Цей напад на медіа-професіоналів викликає серйозні запитання щодо поведінки сил безпеки Сомалі та їх підходу до журналістів, які висвітлюють чутливі історії.
Схоже, що затримання безпосередньо пов’язане з повідомленнями про випадок, пов’язаний із жінкою, яка стверджувала, що її катували під час ув’язнення в сомалійській колонії. Групи захисту свободи преси неодноразово документували випадки, коли журналісти, які висвітлювали неправомірні дії уряду чи порушення прав людини, стикалися з помстою з боку державних органів. Арешти Бюльбюля та його колег відповідають тривожній схемі залякування працівників ЗМІ, які розслідують звинувачення у зловживаннях у системі кримінального правосуддя. Такі дії фактично створюють негативний ефект для журналістських розслідувань і обмежують право громадськості на інформацію про потенційне санкціоноване державою насильство.
Поліцейський підрозділ Сомалі по боротьбі з тероризмом, який отримав навчання та підтримку від влади Сполучених Штатів, протягом багатьох років стикався з численними звинуваченнями в порушеннях прав людини. Підрозділ було створено для боротьби з екстремістськими організаціями, що діють у Сомалі, але організації з захисту громадянських прав висловили занепокоєння щодо його методів роботи та структур підзвітності. Участь цього конкретного підрозділу в затриманні журналістів свідчить про те, що діяльність правоохоронних органів у Сомалі може вийти за рамки антитерористичних операцій і придушити критичні репортажі та голоси інакомислячих. Таке розширення повноважень за межі заявлених завдань безпеки становить значну загрозу демократичним інститутам і громадянським свободам.
Після арешту трьох журналістів доставили в поліцію для допиту, де вони залишилися всю ніч. Усі вони були звільнені рано вранці суботи, хоча обставини їх звільнення та характер допиту не були повністю розкриті. Час звільнення — рано вранці — узгоджується з практикою затримання, яка мінімізує обізнаність громадськості та потенційне втручання адвокатів. Усі троє повідомили, що отримали тілесні ушкодження внаслідок нападу, а речові докази насильства були задокументовані під час їх короткого затримання.
Реакція газети Guardian на затримання її репортера та його колег підкреслила серйозність ситуації та важливість захисту журналістики в регіонах, уражених конфліктом. Міжнародні новинні організації залежать від місцевих журналістів і фіксаторів, які розуміють складність репортажів у складних умовах, тому їхня безпека є найважливішою. Коли урядові органи атакують таких спеціалістів, це підриває здатність міжнародних ЗМІ точно висвітлювати проблеми прав людини та політичні події в таких країнах, як Сомалі. Інцидент підкреслює вразливість журналістів, які працюють у країнах зі слабким верховенством права та обмеженою інституційною підзвітністю.
Стурбованість безпекою журналістів у Сомалі була задокументована кількома міжнародними організаціями, зокрема «Репортерами без кордонів» і Комітетом із захисту журналістів. Ці групи стверджують, що Сомалі входить до числа найнебезпечніших країн світу для медіа-професіоналів, причому журналісти стикаються з загрозами як з боку державних суб’єктів, так і з боку недержавних збройних груп. Затримання Бюльбюля та його колег є особливо тривожним прикладом, оскільки в ньому беруть участь урядові сили, які, як очікується, будуть підтримувати верховенство права, а не підривати його. Використання офіційних повноважень поліції для залякування журналістів є фундаментальним порушенням принципів свободи преси та демократичних норм.
Справа про те, що жінку нібито катували у в'язниці, що спонукало до первинного повідомлення, триває. Цей тип журналістських розслідувань необхідний для підзвітності та забезпечення того, щоб порушення прав людини були задокументовані та виставлені на громадський контроль. Коли журналісти, які висвітлюють такі випадки, зазнають арештів і насильства, ширші наслідки виходять за рамки індивідуальних проблем безпеки й охоплюють питання доступу до правосуддя та прозорості державних установ. Затримання репортерів, які розслідують цю справу, фактично перешкоджає подальшому висвітленню та усуває тиск з боку нагляду на органи влади, ймовірно причетні до зловживань.
Залучення навчених у США поліцейських до арешту та нападу викликає сумніви щодо ефективності програм розбудови потенціалу та того, чи таке навчання належним чином наголошує на повазі до громадянських свобод і демократичних принципів. Сполучені Штати інвестували значні ресурси в підготовку сомалійських сил безпеки для посилення їхніх можливостей боротьби з тероризмом, але фактичне впровадження цих тренувань часто не дає запланованих результатів. Коли навчені сили беруть участь у позасудових затриманнях і нападах на журналістів, це свідчить про те, що в навчальних програмах відсутні адекватні механізми підзвітності, або що інституційна культура в силах безпеки чинить опір інтерналізації демократичних цінностей.
Цей інцидент також відображає ширші виклики, пов’язані зі свободою ЗМІ в Східній Африці, де багато урядів запровадили практику, яка обмежує журналістські розслідування та публічний дискурс. Авторитарні тактики, такі як арешти, залякування та напади на журналістів, стали більш поширеними, оскільки уряди прагнуть контролювати потоки інформації та обмежувати контроль за діяльністю держави. Поводження з Бюльбюлем та його колегами не є ізольованим інцидентом, а скоріше частиною систематичної моделі, яка обмежує здатність громадянського суспільства та міжнародних ЗМІ контролювати дотримання прав людини та підзвітність уряду.
Міжнародна реакція на затримання та напад на журналістів у Сомалі має вирішальне значення для встановлення норм проти такої поведінки. Коли міжнародне співтовариство не в змозі належним чином засудити напади на журналістів і покласти наслідки, це фактично дозволяє урядам продовжувати таку практику. І навпаки, постійний тиск з боку міжнародних медіа-організацій, правозахисних груп і дипломатичних діячів може створити стимули для урядів поважати свободу преси та забезпечувати відповідальність службовців, які вчиняють насильство проти журналістів. Випадок Бюльбюля та його колег є важливою перевіркою того, чи можуть такі міжнародні механізми тиску ефективно захистити безпеку журналістів і свободу преси в складних умовах.
Ширші наслідки затримання поширюються на питання про життєздатність незалежної журналістики в Сомалі та стабільність діяльності інформаційних організацій у країні. Коли журналісти та їхні місцеві співробітники стикаються з серйозними ризиками, включаючи арешти та насильство, новинні організації повинні зважити важливість висвітлення та безпеку своїх співробітників. Це створює складні підрахунки, коли критичні історії можуть залишатися розкритими через проблеми безпеки, що фактично дає владі повноваження контролювати розповідь про делікатні питання, як-от порушення прав людини. Таким чином, затримання журналістів є як безпосередньою загрозою для окремих осіб, так і структурною перешкодою для підзвітної журналістики в регіоні.
Джерело: The Guardian


