Іран вимагає гарантій безпеки перед укладенням миру в Перській затоці
Представник Тегерана в ООН закликає до надійних гарантій безпеки проти нападів США та Ізраїлю. Трамп відкидає ядерну пропозицію Ірану на тлі регіональної напруженості.
Напруженість продовжує зростати на Близькому Сході, оскільки Іран вимагає надійних гарантій проти майбутніх військових атак з боку Сполучених Штатів та Ізраїлю, перш ніж взяти на себе зобов’язання щодо заходів регіональної стабільності в Перській затоці. Постійний представник Тегерана в ООН чітко дав зрозуміти, що будь-який шлях до міцного миру в регіоні повинен включати офіційні гарантії захисту суверенітету та територіальної цілісності Ірану від подальшої агресії.
Згідно із заявами дипломатичної місії Ірану, повна повага до прав Ірану є непідлягаючою обговоренню основою для досягнення комплексних домовленостей безпеки в Перській затоці. Уряд Ірану підкреслив, що без таких гарантій будь-які угоди щодо морської безпеки, торговельних коридорів чи інших ініціатив регіонального співробітництва не мали б довіри, необхідної для того, щоб протистояти майбутнім геополітичним змінам. Ця позиція відображає глибоке занепокоєння іранського керівництва щодо моделі військового втручання та економічних санкцій, які характеризують десятиліття американсько-іранських відносин.
Тим часом під час візиту до Москви міністр закордонних справ Ірану прямо звинуватив Вашингтон у зриві мирних переговорів, спрямованих на вирішення американсько-ізраїльського конфлікту з Іраном. Міністр вказав на те, що Іран характеризує як необґрунтовані американські вимоги та небажання йти на значущі поступки, як основні перешкоди, що перешкоджають дипломатичному прогресу. Російські офіційні особи заявили про свою готовність виступати в якості посередників, хоча практичні шляхи переговорів залишаються незрозумілими, враховуючи нинішню траєкторію військових позицій обох сторін.
Значною подією, про яку повідомляє Reuters, є те, що Дональд Трамп висловив невдоволення пропозицією Ірану щодо припинення бойових дій. За словами неназваних офіційних осіб США, яких цитує інформаційне агентство, американський президент вважає іранську ініціативу принципово незавершеною, оскільки вона не в змозі належним чином вирішити критичну проблему розвитку ядерної програми Ірану. Як повідомляється, Трамп розглянув пропозицію зі своїми високопоставленими радниками з національної безпеки, включаючи держсекретаря та міністра оборони, під час того, що джерела назвали розширеним політичним обговоренням.
Обговорювана іранська пропозиція передбачає припинення раніше оголошеного Тегераном закриття Ормузької протоки — однієї з найбільш критичних морських перешкод у світі — в обмін на зняття Сполученими Штатами своєї всебічної економічної блокади проти Ірану та припинення військових операцій у регіоні. Згідно з повідомленням Associated Press, яке цитує двох неназваних регіональних чиновників, які безпосередньо знайомі з переговорами, план Ірану фактично відкладає дискусії по суті щодо його розробки ядерної зброї на невизначену дату в майбутньому. Таке стратегічне позиціонування дозволяє Ірану вирішувати безпосередні проблеми безпеки та економіки, водночас відкладаючи конфронтацію через свої спірні ядерні амбіції.
Прес-секретар Білого дому Каролайн Лівітт надала виважену відповідь на запити щодо пропозиції Ірану, підтвердивши, що американський уряд активно вивчає пропозицію та розглядає її потенційні наслідки для ширших регіональних мирних зусиль. Однак вона, зокрема, відмовилася надати додаткові подробиці про характер внутрішніх обговорень або будь-яку попередню оцінку того, чи може ця пропозиція стати життєздатною основою для майбутніх дипломатичних відносин. Ретельне калібрування її публічної заяви вказує на те, що в адміністрації Трампа тривають дебати щодо того, наскільки серйозно вступати в іранські ініціативи.
Ситуація дедалі ускладнюється подіями в Лівані, де президент Джозеф Аун розпочав прямі переговори з Ізраїлем, спрямовані на припинення триваючої війни, яка спустошила населення Лівану. У зауваженнях, які мали безсумнівний політичний сенс, Аун охарактеризував тих, хто втягнув Ліван у військовий конфлікт, як зрадників нації — ледь приховане посилання на Хезболлу, підтримувану Іраном ополченську організацію, яка здійснила численні напади на ізраїльські цілі.
Військові операції Хезболли проти Ізраїлю стали суттєвим механізмом ескалації ширшого регіонального конфлікту, коли організація взяла на себе відповідальність за десятки окремих нападів на ізраїльські об’єкти, військові позиції та цивільні райони. Арсенал ракет і сучасного озброєння групи, що постачається переважно через іранські канали, становить постійну загрозу безпеці Ізраїлю та цивільному населенню на півночі Ізраїлю. Неявна критика Ауном Хезболли свідчить про розбіжності в політичних колах Лівану щодо триваючої військової кампанії організації проти Ізраїлю.
Конфлікт на Близькому Сході стає дедалі складнішим, оскільки багато учасників переслідують різні стратегічні цілі з обмеженими очевидними механізмами для деескалації. Наполягання адміністрації Трампа на ядерних поступках Ірану як передумові для ширших мирних дискусій є серйозним каменем спотикання для продуктивних переговорів. Тим часом вимоги Ірану щодо гарантій безпеки відображають законні побоювання щодо американської військової могутності та продемонстрованої готовності застосувати силу в регіоні, створюючи, здавалося б, нерозв’язний глухий кут переговорів.
Перспективи регіональної стабільності залишаються невизначеними, оскільки дипломатичні зусилля тривають разом із триваючою військовою напругою та періодичними спалахами насильства в різних зонах конфлікту. Міжнародні суб’єкти, включно з Росією, позиціонують себе як потенційних посередників, хоча їхня здатність впливати на результати все ще обмежена фундаментальною розбіжністю інтересів головних дійових осіб. Найближчі тижні та місяці, ймовірно, виявляться вирішальними для визначення того, чи можна встановити дипломатичні шляхи, чи регіону загрожує подальша ескалація військових операцій.
