Сенатори критикують політику Хегсета щодо Ірану

Сенатори-демократи висловлюють занепокоєння щодо дій міністра оборони Піта Хегсета щодо Ірану, які стверджують про порушення федеральних і міжнародних законів.
Група сенаторів-демократів критикувала керівництво міністра оборони Піта Хегсета щодо політики Ірану, стверджуючи, що деякі його дії порушують федеральні та міжнародні закони. У листі, адресованому Хегсету, сенатори висловили свою глибоку стурбованість щодо напрямку політики США щодо Ірану під його керівництвом.
У листі, підписаному сенаторами Бобом Менендесом, Джеком Рідом і Дайанною Файнштейн, цитуються конкретні випадки, коли, на їх думку, Гегсет перевищив свої повноваження та поставив під загрозу дипломатичні зусилля. Одним із ключових порушених питань було одностороннє рішення Гегсета розгорнути додаткові війська США на Близькому Сході без належного контролю та консультацій з Конгресом.
Сенатори стверджували, що цей крок не лише порушує Резолюцію про військові повноваження, яка вимагає від президента отримати дозвіл Конгресу на таке розгортання, але й підриває поточні дипломатичні переговори з Іраном. Вони висловили стурбованість тим, що дії Хегсета можуть посилити напруженість і збільшити ризик військового протистояння.
Крім того, у листі підкреслюється відмова Хегсета надати Конгресу детальну інформацію про політику та стратегію адміністрації щодо Ірану. Сенатори стверджували, що цей брак прозорості та підзвітності суперечить принципам демократичного врядування.
Сенатори також розкритикували публічну риторику та заяви Хегсета щодо Ірану, які, на їхню думку, були провокаційними та контрпродуктивними. Вони висловили стурбованість тим, що його яструбина поза може поставити під загрозу дипломатичні зусилля та збільшити ймовірність непередбачених наслідків.
Лист завершується закликом до Хегсета переглянути свій підхід і тісно співпрацювати з Конгресом, щоб переконатися, що політика США щодо Ірану відповідає міжнародному праву, дипломатичним нормам та інтересам американського народу. Сенатори наголосили на важливості збереження виваженого та стратегічного підходу до Ірану, який віддає перевагу дипломатії та деескалації над військовим протистоянням.
Джерело: The New York Times


