Саміт Трамп-Сі: політика Тайваню в центрі переговорів щодо Ірану

Аналітики повідомляють, що Китай може вимагати від США зміни політики щодо Тайваню в обмін на тиск на Іран, щоб той залишив Ормузьку протоку відкритою під час переговорів Трампа і Сі.
Оскільки дипломатична напруженість кипить на багатьох фронтах, потенційна зустріч між президентом Дональдом Трампом і президентом Китаю Сі Цзіньпіном може стати критичним моментом для вирішення геополітичної напруженості на Близькому Сході. На думку зовнішньополітичних аналітиків та експертів з міжнародних відносин, готовність Пекіна посилити свій вплив на Іран, зокрема щодо стратегічно важливої Ормузької протоки, може мати значну ціну. Експерти припускають, що така ціна може передбачати значні політичні поступки США щодо Тайваню, самоврядного острова, який залишається одним із найбільш спірних питань між Вашингтоном і Пекіном.
Ормузька протока є однією з найбільш важливих перешкод у світі для глобальної енергетичної безпеки, через її вузькі води щорічно проходить приблизно одна третина всієї морської нафти. Будь-який збій у судноплавстві цим життєво важливим водним шляхом спричинить поштовх у світовій економіці та вплине на ціни на нафту в усьому світі. Китай, як великий імпортер енергоносіїв і один із найближчих економічних партнерів Ірану, має значні важелі впливу на дії Тегерана. Однак геополітичні інтереси Пекіна виходять далеко за межі стабільності на Близькому Сході, що робить будь-які переговори зі Сполученими Штатами за своєю суттю складними та багатогранними.
Експерти з міжнародних відносин та аналітики аналітичних центрів все частіше вказують на взаємопов’язаний характер цих дипломатичних проблем. Думка про те, що Китай може вимагати поступок щодо політики Тайваню в обмін на тиск на Іран, свідчить про складну гру в шахи, яка ведеться на найвищому рівні міжнародної дипломатії. Такі переговори відображатимуть довгострокові стратегічні цілі Пекіна, які включають дипломатичну та економічну ізоляцію Тайваню, одночасно позиціонуючи себе як головного арбітра у справах Східної Азії.
Джерело: Al Jazeera


